- збайдужіти
- —————————————————————————————збайдужі́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
збайдужіти
Смотреть что такое "збайдужіти" в других словарях:
збайдужіло — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
збайдужіло — Присл. до збайдужілий 2) … Український тлумачний словник
збайдужілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
збайдужіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
збайдужілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до збайдужіти. 2) у знач. прикм. Байдужий, нечуйний … Український тлумачний словник
збайдужілість — лості, ж. Стан за знач. збайдужілий … Український тлумачний словник
збайдужіння — я, с. Дія за знач. збайдужіти … Український тлумачний словник
збайдужіти — і/ю, і/єш, док. 1) Док. до байдужіти. 2) кому. Перестати викликати інтерес, стати нецікавим, неважливим для кого небудь … Український тлумачний словник
збайдужіти — (утратити інтерес, стати байдужим до кого / чого н.), збайдужніти, погаснути, погасати, знеохотитися, знеохочуватися; огрубіти, очерствіти, отупіти (унаслідок несприятливих життєвих обставин); пересититися, пересичуватися (через надмірне… … Словник синонімів української мови
байдужий — 1) (який не звертає уваги на кого / що н., не виявляє зацікавлення), байдужний, індеферентний, байдужливий, апатичний; збайдужілий, знеохочений, незацікавлений (який утратив цікавість до кого / чого н.); безпристрасний (не схильний до почуттів,… … Словник синонімів української мови
